Методична скриня
Історичні дати, події
"Голодомор – помста за свободу" – День пам'яті 25 листопада
Пам'ять про минуле в надійних руках. На питання "Що треба зробити, щоби ніколи не повторились жахливі події Голодомору?" учні сказали: "Найперше - пам'ятати все життя". П'ятий рік поспіль напередодні Дня вшанування жертв Голодомору, я з цими учнями говорю про події 1932-1933 р.р. Сьогодні діти сказали, що ніякі негаразди в їх житті не можна порівнювати з трагедією, яку переживали люди 84 роки тому, що ні в якому разі не можна використовувати слово "геноцид" стосовно подій в сучасній Україні. На мій погляд головний висновок прозвучав з вуст одного з учнів: "Політикам треба бути відповідальними, бо за ними люди..."
Учні 5-6-х класів ЗОШ №1 під керівництвом вчителя історії Н. Воскобойнікової створювали квітку-незабудку з паперу, як символ пам'яті. На них вони написали свої думки з приводу того, чому важливо пам'ятати цю трагедію.
Як сказав директор Інституту національної пам'яті В.В'ятрович: "Голодомор став ціною, яку заплатив Український народ за прагнення до свободи. Націю, котра пам'ятала свободу нищили голодом у 1932 – 1933 роках. Мільйони українців стали жертвами режиму. Але Голодомор не вбив нашу свободу! І через півстоліття українці могли відновили власну незалежність."
Олена Ткач, 24 листопада 2017р.
28 жовтня 2016 року виповнюється 72-а річниця вигнання нацистських окупантів з України
Після 28 жовтня 1944 року Україна не стала вільної державою, тож термін “визволення” є історично некоректним. Відтак Інститут національної пам’яті пропонує використовувати термін «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників».
“Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу”, - пояснює Голова Українського інституту національної пам’яті к.і.н. Володимир В’ятрович.
СРСР ставив за мету не визволення українського народу, а відновлення тоталітарного режиму на цих територіях. Свободу український народ виборов 24 серпня 1991 року — визволення України відбулося тільки з розпадом Радянського Союзу.
За матеріалами УІНП Олена Ткач, 27 жовтня 2016.
11 вересня 2016р. у Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулось відкриття експозиції, присвяченої трагедії Голодомору 1932–1933 рр.
На відкритті експозиції музею були присутні вчителі історії нашого міста: Воскобойнікова Н.В., Єрмоленко М.Г., Ткач О.І. Вчителі мали можливість поспілкуватись із провідними істориками України, викладачами ДНУ, познайомитись з експозицією музею. Родзинкою всіх подій був семінар для вчителів історії Дніпропетровської області, присвячений викладанню історії Голодомору та інших геноцидів. Директор освітнього напряму Центру вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій Валентина Курилів (Торонто, Канада) розповіла про канадський досвід навчання школярів цій темі.
8 травня – День примирення та пам’яті загиблих у роки Другої світової війни
9 травня – День Перемоги над нацизмом, вшанування подвигу героїв
.УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 169/2015
Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни
Олена Ткач, 06 квітня 2015р.
До 75-х роковин Катинської трагедії
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО 75-х РОКОВИН КАТИНСЬКОГО ЗЛОЧИНУ, СКОЄНОГО НКВД СРСР НАВЕСНІ 1940 РОКУ
Український інститут
національної пам’яті звертається до медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування з пропозицією у належний спосіб згадати жертв Катинського злочину, що був скоєний НКВД СРСР у
квітні-травні 1940 року. Методичні матеріали розміщено тут.
Олена Ткач, 06 квітня
2015р.
До 70-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі
Лиш там де пам'ятають загиблих є ті, що захищають живих.
Указ "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні" президент Петро Порошенко підписав 11 лютого. Документ передбачає щорічне відзначення 20 лютого дня Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати "Небесною сотнею".
За даними Генпрокуратури під час придушення акцій Майдану постраждало 2500 осіб, з них 104 загинули, 1200 зазнали травм, з-поміж них 185 - з вогнепальної зброї.
20 лютого, о 18.30 на Майдані Незалежності в Києві за участю президента України відбудуться заходи зі вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні й річниці Майдану.
Шановні вчителі! Будемо пам'ятати про події Майдану і передамо підростаючому поколінню почуття гордості за наших співгромадян, які віддали найдорожче - своє життя ради утвердження ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ! Слава Україні! Героям слава!
Олена Ткач, 19 лютого 2015р.
29 січня - День пам'яті героїв Крут
22 січня - День Соборності України
На всіх теренах України ствердилась єдина
українська політична нація. Сьогодні майже 100% українців виступають за єдину унітарну країну.
Про це у своєму зверненні з нагоди Дня Соборності України заявив Президент Петро Порошенко.
Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною.
Матеріали про історичний аспект питання розміщено тут.
Олена Ткач, 21 січня 2015р.
17 - 22 листопада - Тиждень пам'яті жертв Голодомору
Цього року національні пам’ятні заходи пройдуть 22 листопада під гаслом “Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!”.
Мало хто знає, що геноциду українців передувало 5000 повстань.
Центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації стало українське село. У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів, у яких взяли участь, за оцінками дослідників, біля 1,2 млн. осіб. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УССР понад 900 виступів, що становило 56 % усіх антивладних виступів в СССР. Тоді ж з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств, біля 500 сільських рад відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель.
Голодуючі селяни нападали на зерносховища, де зберігалось відібране у них зерно, саботували роботу колгоспів, а з посиленням свавілля та викликаного ним голоду, взялися за зброю: у 1932 році зафіксовано понад 1000 актів збройного спротиву режиму. Цей стихійний спротив і став основою звинувачень у підготовці на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом.
