Даний розділ містить посилання на цікаві матеріали і сайти, які можуть бути корисними вчителям суспільних дисциплін

2017-2018 н.р.

Умови участі та детальна інформація про всеукраїнський конкурс «Україна в родинних історіях»

В Історичному музеї оголосили творчий конкурс для дітей 11-21 року - "Україна в родинних історіях". Будь ласка, запрошуйте до участі творчі родини, де є діти такого віку! Актуально!
УМОВИ УЧАСТІ В творчому КОНКУРСІ для дітей "Україна в родинних історіях": На конкурс подається запис родинної історії і творча роботу на її основі. Комплект роботи має обов’язково містити три компоненти: 1.Текстовий, відео- чи аудіо- (з текстовим розшифруванням) запис родинних спогадів, відповідно паспортизований (запитальник і формат паспортизації див. нижче). Записувати історію можна від тата, мами, бабусь чи дідусів, татових і маминих родичів.  2. Творча робота, базована на основі власного запису родинних спогадів та подана в електронному вигляді. 3. Посилання на авторську презентацію свого проекту в соцмережі Фейсбук (із хештегом #нміу_історіїрідних), через Youtube. Детальніше - на сайті Національного музею історії України"

Олена Ткач, 12 вересня 2017р.

Вебінар від 21.08.2017р. до нового навчального року для вчителів історії

2016 - 2017н.р.

Довідник "Історія в термінах і поняттях" тепер доступний для скачування.

Мультимедійний інтерактивний проект

На сайті Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру розпочала роботу віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

 

Виставку створено за матеріалами мультимедійної експозиції, що діяла протягом 15 вересня – 27 листопада 2016 року в Музеї історії м. Києва до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру.

 

Чому некоректно називати 28 жовтня "Днем визволення України від фашистських загарбників"?

Останні бої із нацистськими окупантами на території сучасної України відбулися майже на місяць пізніше. Не менш важливо, що після цього Україна не стала вільною. По суті один тоталітарний режим замінив собою інший.

 Тематичний матеріал із книги "Війна і міф. Невідома Друга світова" дивись тут.

Стаття О. Бочарникова «Критическое мышление: базовые принципы и приёмы» розкриває засоби засоби користування інформацією, які допоможуть правильно оцінити чужі ствердження й аргументовано відстоювати власну позицію. Читати за посиланням.

 

Порадила О. Ткач, керівник м/о 19.09 2016р.

2015 - 2016 н.р.

"Українська Друга світова" - мультимедійний посібник для можливого використання у школах.

ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ Інституту національної пам'яті

Український інститут національної пам'яті надає вільний доступ до своїх видань. Задля зручності читачів усі матеріали викладені також в електронних форматах. На цій сторінці можна безкоштовно завантажити видання інституту.

Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії

   Володимир В’ятрович. Лекція "Друга Світова. Війна пам'ятей". 10.09.2015. Львів. 22 Форум видавців

Особливості навчання суспільствознавчих предметів у 2015-2016 н.р.

Пряма трансляція веб - конференції про особливості навчання суспільствознавчих дисциплін у 2015-2016 н.р. відбулася 25 серп. 2015 р. Про питання компетентнісного підходу у вивченні історії розповідала Пометун Олена Іванівна, провідний науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ ТА 70-Ї РІЧНИЦІ ДНЯ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (8-9 ТРАВНЯ 2015 Р.)

Нові підходи до вивчення історії Другої світової війни та її термінів - насущна задача вчителів історії. Пропоную використовувати наступні матеріали при вивченні відповідних тем в курсі історії України та всесвітньої історії.

Олена Ткач, 25 серпня 2015р.

Четыре шага к перевёрнутому классу

Интерес к «перевёрнутому классу» постоянно растёт. Перевод подачи теоретического материала за пределы классной комнаты помогает выделить большее количество времени на уроке для развития навыков ведения дискуссии и критического мышления. Если вас это заинтересовало, статью Люси Ширшовой читайте далее по ссылке.

Навчальний фільм "По той бік Дніпра: вплив контроверсійних образів “іншого українця” на формування ментальних кордонів”

Методичні матеріали УІНП про депортації кримських татар.

Історична довідка

Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.  

 

Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

 

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

 

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

 

В ході червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

 

Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, певна частина кримських татар в дорозі загинула. Кількість таких за офіційними джерелами – 191 людина – викликає сумніви. Втім, навіть радянська статистика дозволяє простежити зменшення кількості вигнаного населення. 

 

Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.

 

Постановою радянського уряду від 8 січня 1945 р. «Про правовий статус спецпоселенців» відзначалося, що спецпоселенці користуються усіма правами громадян СРСР, але при цьому вони не мали права самовільно залишати райони спецпоселення, визначені для них, голови родин повинні були щомісяця реєструватися у міліції, а всі зміни у сім’ях повинні були доповідатися міліції у триденний термін.

 

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

 

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

 

Звичайним явищем були втечі з місць заслання. Особливого масштабу це явище набуло 1948 р., коли втекло 8692 кримських спецпоселенця, з яких було затримано 6295 і притягнуто до відповідальності 2645 осіб. Уряд уже 21 лютого 1948 р. спеціальною постановою «Про заслання, висилку і спецпоселення» зобов’язало МВС встановити режим повного припинення втеч. 28 листопада 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом «Про кримінальну відповідальність за втечу з місць обов’язкового і постійного поселення у віддалені райони Радянського Союзу в період Вітчизняної війни» встановлювала довічний термін виселення і призначала 20-річне покарання примусовими роботами за втечу та 5 років – за переховування.

 

Радянський уряд 5 липня 1954 р. зняв з обліку спецпоселенців, які не досягли 16 років, а також молоді, яка прийнята на навчання до навчальних закладів. 13 липня 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР відмінила свій указ від 26 листопада 1948 р. про кримінальну відповідальність за втечу з місць заслання.

 

Відселені з Криму кримські татари звільнені із спецпоселень на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 р. без права повернення в місця, звідки вони були вислані, та без повернення конфіскованого майна.Постанова Ради Міністрів УРСР від 15 грудня 1956 р. про розселення татар, німців, греків, болгар та вірмен, що раніше мешкали на території Кримської області і поверталися з місць поселення, визнавала неприпустимим їх повернення у Крим, а також вважала «недоцільним» розселення їх у Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях.

 

Незважаючи на половинчастість ухвалених рішень, вони все-таки полегшили громадянське становище депортованих, позбавивши їх принизливих формальностей обліку. Це давало можливість і для переселення в інші місцевості СРСР, якою поодинокі депортовані змогли скористатися. 

 

Політичні акції кримських татар (петиційна кампанія, створення політичних організацій, акції протесту, тощо) привели до ще одного політичного успіху. 5 вересня 1967 р. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про громадян татарської національності, які проживали в Криму», який скасовував звинувачення в зраді кримських татар, проте проголошував нібито повне укоріненням кримських татар в Узбекистані. У січні ж 1974 р. Президія Верховної Ради СРСР відмінила заборону грекам, вірменам, болгарам та кримським татарам повертатися в Крим на колишні місця їх проживання.

 

У період після Указу 1967 р. державні органи СРСР та УРСР вдалися до іншої тактики проти повернення депортованих народів у Крим. Основним знаряддям її став контроль за поверненням у Крим колишніх депортованих осіб за допомогою інституту прописки (реєстрації). Особам, які намагалися повернутися на законних підставах, органи внутрішніх справ утруднювали або й унеможливлювали придбання житла. Також вони ускладнювали процес прописки або відмовляли в ній. Будь-які прояви протесту, спровоковані цими діями, неухильно переслідувалися судовими органами.

 

Починаючи із 1968 р. розпочався процес організованої репатріації кримських татар до Криму. В кінці 1960-х – на початку 1970-х рр. цим шляхом повернулися додому понад 200 родин, ще стільки саме прибули самостійно. До початку масового повернення наприкінці 1980-х рр. в Криму проживало приблизно 7 тис. кримських татар.

 

14 листопада 1989 р. Верховна Рада СРСР  прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав», а 7 березня 1991 року – Постанову «Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року «Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав». Відтак відновлення за рахунок держави майнового та іншого стану репатріантів, яким цей стан був до моменту депортації, набувало необхідної легітимності.

 

Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

Олена Ткач, 10 травня 2015 р.

Матеріали взяті зі сторінки Українського інституту історичної пам'яті.


 

«Маки Пам’яті»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ «МАКИ ПАМ’ЯТІ» ДО 70-Ї РІЧНИЦІ ЗАВЕРШЕННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Як відомо з минулого року Україна вшановує пам’ять полеглих у Другій світовій війні під європейським та традиційним українським символом — квіткою маку. Цьогоріч вперше 8 травня — день капітуляції нацистської Німеччини —  на офіційному рівні за європейською традицією став Днем пам’яті та примирення. Відповідний Указ Президент України підписав 24 березня 2015 р. Заходи із вшанування розпочалися в січні із річниці визволення концабору Авшвіц і триватимуть до вересня — річниці завершення Другої світової війни. У квітні стартує проект "Маки Пам’яті".

З нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом національні заходи пройдуть під гаслом “Пам'ятаємо. Перемагаємо”.

“Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні”, — пояснює Голова Українського інстиутут національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Олена Ткач, 06 квітня 2015р.

28 жовтня - 70-та річниця визволення України від загарбників

До уваги вчителів історії!

Український інститут національної пам'яті пропонує  методичні матеріали  до 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України для використання в урочній та позаурочній роботі.

Олена Ткач, 22 жовтня 2014р.

ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ ПІДРУЧНИКА З ІСТОРІЇ ДЛЯ 6-ГО КЛАСУ

В Інтернеті з'явилась електронна версія підручника О.І. Пометун Всесвітня історія Історія України 6 клас. 

Олена Ткач, 08 вересня 2014 р.

История, память, права человека — европейские педагогические практики

Сокращенный перевод бельгийского методического пособия по преподаванию в школе основ истории и ценностей гражданского общества. Издатель — Специальный Комитет педагогики памяти. Брошюра представляется ярким примером подхода к образованию с точки зрения идеи прав человека как универсальной этической ценности и воспитания способности к критическому анализу окружающего мира и активному действию как главной педагогической задачи школы.

В ІНТЕРНЕТІ З'ЯВИЛАСЯ ЕЛЕКТРОННІ ВЕРСІІ ПІДРУЧНИКІВ З ІСТОРІЇ ДЛЯ 6-ГО КЛАСУ

  Посилання  на  підручник  О.Г. Бандровського і  В.С. Власова  2014  року  видання, рекомендованого  Міністерством освіти  та  науки  України.

Олена Ткач, 25 серпня 2014р.

Оформлення кабінету історії

Стенди для кабінету історії і права допоможуть у навчальному процесі. Наочний і схематичний матеріал шкільного курсу з історії та правознавства можна знайти за адресою: http://stends.com.ua/stjendy-dlja-kabinjetov/stjendy-dlja-kabinjeta-istorii/, а також http://www.stend.kharkov.ua/

Олена Ткач, 11 серпня 2014р.

Інноваційний проект "Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу"

Завершилась модернізація комп"ютерної бібліотечно - інформаційної  системи "Шкільна електронна бібліотека "ШБІЦ - інфо".Це перша і єдина в Україні повноцінна професійна автоматизована система шкільного призначення.

За словами розробників: " головна з характеристик - це уніфікація і систематизація інформаційних потоків, проектне унормування понятійного апарату, структурування інформаційної моделі діяльності навчального закладу".

 Головний редактора журналу "ШБІЦ. Повне видання" Поперечна Л.А. у №8/2014р. закликає педагогів до широкого використання інноваційних технологій, відходу від застарілих, незмінних роками схем для модернізації освітнього процесу.

Олена Ткач, 05 серпня 2014р.

Якісні сучасні наукові реконструкції первісних часів.

Працівники Археологічного Інституту Академії наук в Брно ( Чехія), радники   Антропологічного   інституту Моравського Музею в Брно, радники  Археологічного Інституту Моравського Музею в Брно, радники археологічного відділу Праги створили цікавий сайт (http://www.anthropark.wz.cz/aagalery.htm), дякуючи якому ми можемо візуалізувати події первісного суспільства. В гарно підібраних матеріалах можна побачити знаряддя праці, одяг, житло і, власне, вигляд первісних людей.

Олена Ткач, 22 липня 2014р.

Російсько-українські війни ХХ - початку ХХІ століття

Телевізійний проект лабораторії модерної історії України та інноваційних технологій ЗНУ з професором Запорізького національного університету, автором підручників з історії України Федором Турченко, який  розкриває історичний зміст подій та корені російсько-українських війн останнього століття; як змінювались цивілізаційні відносини між двома державами і народами.

Олена Ткач, 15 липня 2014р.

Народна війна 1917 - 1932 р.р.

Музейна експозиція «Народна війна» - це результат більш як дворічної праці науковців Київського «Меморіалу». Впродовж 2008-2009 рр. автори працювали в державних та галузевих архівах 18-ти областей України. Опрацьовано та оцифровано понад 350 фондів і близько 1500 архівних справ. В експозиції використано понад 300 світлин, багато з  яких представлені  вперше.

Олена Ткач, 15 липня 2014р.

Круглий стіл: «Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму»

Організатор - Український інститут національної пам'яті та Інститут історії НАН України

Історична правда: для тих, хто хоче знати правду про наше минуле

"Історична Правда" - онлайнове суспільно-історичне, науково-популярне видання. Інтернет-адреса - http://www.istpravda.com.ua. Є дочірнім проектом «Української правди», базує свою діяльність на засадах її редакційної політики.

Використання сервісів Web 2.0 мережі Інтернет для розвитку інформаційної культури викладача коледжу та впровадження онлайн-навчання в навчальний процес

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»
У статті розглянуто досвід використання технологій Web 2.0 у підвищенні ділової кваліфікації викладачів щодо створення максимально гнучкого навчального середовища, що дозволяє повністю контролювати навчальний процес і наочно продемонструвати можливості цієї технології
Web (1).zip
Сжатый архив в Zip формате 1.0 MB

П’ять причин того, чому програму Intel слід продовжувати впроваджувати у школах України

Програма Intel „Шлях до успіху”, створена корпорацією «Intel» у співробітництві з національними освітніми урядовими організаціями різних країн, упроваджується в Україні з березня 2009 року. Ця програма покликана розвивати та стимулювати навички мислення, що є актуальним для молоді у ХХІ столітті, та впроваджувати новітні інформаційні технології шляхом навчання в освітніх громадах. Програма Intel® „Шлях до успіху” є частиною освітньої ініціативи Intel „Інновації в освіті”, що спрямована на те, щоби спільно з відповідальними діячами освіти та світовими державними лідерами нести дух інновацій у процес навчання й допомагати сьогоднішнім учням стати успішними в сучасній економіці, яку ще називають «економікою знань».

 

Весь текст можна прочитати на сайті Освіта.ua

14 образовательных концепций, о которых должен знать каждый педагог

Итак, вы встречаете так много технических терминов, что вам становится сложно провести точные границы между ними? Мы разделяем ваше замешательство и считаем необходимым предложить перечень основных и наиболее популярных образовательных концепций, связанных с информационными технологиями. Приведенный ниже список – это простая попытка помочь вам составить более полную картину того, что представляют собой эти понятия, проводя между ними достаточно четкую границу.

 


Весь текст можна найти на сайте: ed-today.ru

Стратегії виховання в сучасній українській школі

Людина росте, вона мусить відповісти собі на запитання: що таке добре і що таке погано. Вона поставлена перед необхідністю хоча б у якомусь наближенні зрозуміти, що таке життя, як воно влаштоване і що їй у ньому робити. Якщо сьогоднішня школа залишить на час формування цілісного стійкого світогляду в дитини, вона просто зрадить її. Школа позбавилася сформованої мети й раціональної системи виховання, класне керівництво перетворилось на формальність. Спроба звести виховання до освіти суперечить усьому досвіду світової педагогіки.

 

Повний текст Ви можете прочитати на порталі Освіта.ua